Поезії Леоніда Петрини

Леонід Петрина
(с.Красносілля,Володимирецького р-ну,Рівненської обл.)

ГУЛАГ

  Вступила ніч в права свої законні,

Прогнала день на інший край землі.

На мить спинились коло хати коні,

Щоб згодом зникнуть тихо в далині.

  Ні сліз, ні зойку при «гостях» в мундирах

(Бо діток трійко на печі сопуть),

Тривожний погляд, а в зіницях – віра:

Все обійдеться й милого вернуть.

  На ранок діти татуся питали,

А мати їм: «Пішов кудись наш оберіг».

Сама ж тихенько сльози витирала

І сумно поглядала на поріг.

  Не раз вже й ластівки під стріху прилітали,

Все зостаючись вірними гнізду.

А чоловіка й батька не вертали

Ні коні, ні мундири ДПУ.

…Вступила ніч в права свої законні,

Прогнала день на інший край землі,

Щоб освітив могилку десь у зоні,

Відому Богу – тільки не сім’ї…

Леонід ПЕТРИНА,

с. Красносілля, 1991 р.

http://polissya.net/2012-06-26-12-42-09/2012-07-31-15-36-50/23-gulag.html